Речь идет не только о большой нагрузке на работе, а также о значительном и длительном стрессе

Вигорання — не хвороба. ВООЗ не визнавала вигорання хворобою, як ви могли десь прочитати. Що ж сталося насправді?

Результат пошуку зображень за запитом "хронический стресс"

На асамблеї Всесвітньої організації охорони здоров’я оновили Міжнародну класифікацію хвороб. У ній вигорання входить до категорії факторів, які впливають на стан здоров’я або контакт зі службами системи охорони здоров’я.

Міжнародна класифікація хвороб — найбільш повний та систематизований перелік відомих та визнаних доказовою медициною хвороб і станів. Ним користуються медики, страхові компанії та застосовують в системі охорони здоров’я для прийняття рішень по всьому світу. Наразі представлено МКХ-11. І насправді синдром вигорання на роботі — не нововведення цієї класифікації. Це визначення було і в попередньому виданні.

Втім, вигорання створює суттєві проблеми в житті людини та заважає її нормальній життєдіяльності. Це синдром, що є результатом хронічного стресу на роботі.

Емоційне вигорання безпосередньо стосується роботи, і у ВООЗ вважають, що цей термін не варто застосовувати щодо інших сфер життя. Водночас важливо розуміти, що йдеться не лише про велике навантаження на роботі, а також про значний і тривалий стрес. Саме тому емоційне вигорання часто трапляється у тих, хто постійно взаємодіє з іншими людьми — лікарями, психологами, вчителями та поліцейськими. Наприклад, від 25 до 75% медичних працівників по всьому світу зіштовхуються з емоційним вигоранням, залежно від спеціальності лікаря.

Для людини, яка «вигоріла», характерне:

— відчуття мотиваційного та фізичного виснаження;

— психологічне дистанціювання від професійних обов’язків;

— цинічне чи негативне ставлення до своїх обов’язків;

— зниження працездатності.

Також у людини може спостерігатися порушення харчової поведінки та сну, непевність у своєму професіоналізмі чи здібностях. Часто вигорання супроводжується цинізмом стосовно роботи та колег. Більше про те, як розпізнати емоційне вигорання — тут.

Емоційне вигорання можуть спричиняти ряд факторів, пов’язаних із роботою:

— неможливість впливати на процеси, які стосуються вашої роботи;

— відчуття ізольованості в колективі;

— незрозумілі та нечіткі робочі вимоги/очікування;

— незручні робочі умови (колеги відволікають, а керівництво втручається в роботу в дрібних питаннях);

— відсутність балансу між роботою та особистим життям.

Серед факторів, які впливають на появу емоційного вигорання — постійна робота в позаробочий час, надмірне навантаження, «нездоровий» трудоголізм і прагнення бути залученим у всі процеси, а також монотонність роботи та відсутність її помітних результатів.

Емоційне вигорання легко сплутати з депресією, адже людина в обох станах однаково пасивна і позбавлена сил. Емоційне вигорання та депресія дійсно дуже схожі, й часто їх розглядають як пов’язані проблеми. Та дослідження доводять: різниця є.

Вигорання можна визначити за рівнем кортизолу в крові. При вигоранні цей гормон не виділяється зранку — тому вже на початку дня здається, що сил немає. Кортизол не виділяється і у відповідь на стресовий чинник, або ж тіло не реагує на нього як наслідок. Коли в людини депресія — кортизол у надлишку, коли вигорання — його бракує. При вигоранні також може сильно порушуватися вісь регуляції гіпоталамус-гіпофіз-наднирники. Вона зокрема визначає нашу ранкову бадьорість, адекватну реакцію на стрес та здатність його пережити.

Що робити, аби уникнути емоційного вигорання або подолати його?

1. Дбати про збереження балансу між роботою та особистим життям.

2. Робити перерви на відпочинок під час робочого дня.

3. Виділяти час на заняття, непов’язані з роботою.

4. Обговорити з роботодавцями можливу зміну графіку, навантаження або принаймні різноманіття задач.

5. За потреби звернутися до психолога чи психотерапевта.

6. Достатньо спати та відпочивати.

7. Регулярно займатися спортом.

Сьогодні у США та Європі з емоційним вигоранням зіштовхується кожен третій. Тому варто заздалегідь дбати про своє психічне здоров’я, аби не потрапляти до групи ризику. Вигорання може повторюватися, тож варто навчитися вчасно розпізнавати його наближення, намагатись не допускати та мати план дій на випадок кризи — аж до зміни діяльності. ВООЗ також планує розробити науково обґрунтовані принципи щодо психічного здоров’я на робочому місці.

Джерело.

Оцените материал
(0 голосов)

Харьков 1654

Студия новостей Харьков 1654.

Новости, которые касаются лично вас.   

Сотрудничество и реклама через email: Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

 

Вверх